Фото без опису

 

Вклонися, моя Україно,
Цим людям великим і скромним,
Що в назвах фронтів титанічних
Пронесли наймення твоє.

(М. Бажан)

         Травень знову воскрешає нашу пам’ять, спонукаючи уклінно схилитися перед подвигом визволителів.

         Загиблих на фронтах Другої світової війни мешканців Олишівки – 649.   З них: зникли безвісті – 314, загинули в боях – 144,загинули в полоні –30, померли від поранень – 62.

          Найбільші втрати наших земляків у 1941 році – 184 зниклих безвісті. Найстарішим зниклим безвісті був В.І. Матвієнко, 1892 року, а наймолодшим – К.М. Моргунов, 1927 року народження, який зник безвісті у травні 1945 року.
          На світлині – олишівці, яким пощастило повернутися додому покаліченими, але живими:

Свирид Іван Кузьмович

Колесник Павло Кіндратович

Кулак Василь Васильович

Тищенко Іван Мусійович

Ліщенко Філіп Сергійович

Бойко Іван Михайлович

Гнилуша Іван Гаврилович

Гарбар Григорій Григорович

Дзюб Василь Данилович

Дзюб Дмитро Миколайович.

           Їх груди увінчані орденами та медалями. Історія кожного – це історія мужності й самопосвяти . На жаль роки беруть своє… Віднесли журавлі душі цих ветеранів у вічність ... Але добра пам'ять про них та їхні гідні справи назавжди залишаться з нами.
          Низький уклін кожному, чиє ім’я викарбувалося на гранітних скрижалях Перемоги, і тим, хто так і лишився Невідомим Солдатом. Пам’ять про них непідвладна часу, як непідвладна часу любов до Батьківщини. Так було і буде завжди – і через десять років, і через сто, і через століття...