Смолянка в роки Другої світової війни

   Події Другої світової війни відходять у минуле. Це частина нашої історії – славної і героїчної, кривавої і переможної. Відходять у вічність солдати Другої світової війни. Сьогодні поруч з нами усе менше і менше живих свідків тієї жорстокої війни з фашизмом. Вони заповідали нам, своїм  дітям і внукам мирне небо, лагідне  сонце, золоте колосся пшениці.

   На початку вересня 1941 року запеклі бої з гітлерівцями розгорнулися на Південь від Чернігова, де ворог зумів форсувати річку Десну і захопити кілька плацдармів на її лівому березі. У вересні 1941р. фашисти вдерлися до села Смолянки Олишівського району. По відношенню до мирного населення, вони встановили жорстокий режим насильства і знущань. Вивезли на примусові роботи до Німеччини 250 чоловік, головним чином юнаків та дівчат. Підпалювали будинки, колгоспні будівлі. 

   Збройну боротьбу в тилу ворога вели партизанські з’єднання. На території Ніжинського, Носівського, Куликівського, Олишівського районів бойові дії проти ворога здійснювало з’єднання партизанських загонів „За Батьківщину”.

У з’єднанні нараховувалось понад три тисячі бійців, серед яких і уродженка села Смолянка Яловець Г.В.

  В лісах розташованих навколо сіл Смолянка, Хотинівка, Держанівка у 1943р. був сформований партизанський загін який згодом виріс у перше Воронезьке з’єднання. Воно пройшло складний бойовий шлях від Чернігівщини до кордонів Польщі і Чехословакії.

   У смолянських лісах був свій партизанський загін, командиром був Носенко з Орлівки. У цьому загоні було десять смолянців.   

   Партизани підтримували зв’язок із жителями сіл Смолянка та Коростень. У 1943р. німці спалили Коростень через зв’язок із партизанами, але жителі не загинули. Їх було попереджено і вони втекли до лісу.

Партизани здійснювали рейди в Красне, в основному займались підривною діяльністю на залізницях. 

Німці постійно в селі не проживали. Їхній штаб був в Олишівці, а в Смолянку вони наїжджали. Тут були поліцаї, в основному місцеві. Тому партизани робили набіги на село. Одного разу, коли вночі прибули в село партизани, поліцаї поховались на церкві, де їх і було знищено.

  Під час здійснення Чернігово-Припятської наступальної операції 15 вересня 1943р., підрозділи 211 стрілецької дивізії, що входили до складу 13-ї армії, визволили село Смолянку. Жорстокий бій відбувся на Орлівському шляху. Тут загинуло три воїни. Після бою їх захоронили на полі бою. Пізніше їх тіла було перенесено до братської могили.

Це сержант Конін Микола Іванович 1913р.н., уродженець Куйбишевської області;

сержант Обухов Дмитро Іванович 1919р.н., уродженець Кіровської області;

 гвардії єфрейтор Шалигін Степан Федорович 1900 р. н., с. Олександрівка Астрадамовського р-ну.

У братській могилі захороненні також:

  Кровяков Микола Никонорович 1912р.н., Воронежська обл., лейтенант 253 стрілецького полку (в/ч 4827), 45 стрілецької дивізії Київського Особливого військового округу, він загинув у 1941 році.

  Козлов Григорій Миколайович – працював ветфельдшером у селі Смолянка, розстріляний денікінцями у 1918 році.

Духно Петро Іванович – розстріляний денікінцями у 1919 році.                                   

Топорець Михайло Петрович – розстріляний денікінцями у 1919 році.

Смаль Андрій Федорович – розстріляний денікінцями у 1919 році.

Хотиненко Микола Михайлович – учасник бойових дій, житель села Смолянка, помер у 1947 році.

     У 1957 році встановлено надгробок на братській могилі активістів села, загиблих у 1918-1919 роках під час громадянської війни, та воїнів визволителів, які полягли в 1941-1943 роках під час оборони та визволення села від німецько-фашистських загарбників.

  Єдність фронту і тилу було вирішальною умовою перемоги  народу у Другій світовій війні. Разом з мільйонами трудівників тилу свій внесок у справу розгрому ворога внесли і житлі села Смолянки. Вони забезпечували фронт хлібом, картоплею, теплими речами. 1 830 000 крб.,  до фонду будівництва танкової колони „Колгоспник Чернігівщини” було перераховано і жителями Смолянки.  

Хоробро бились на фронтах та в партизанських загонах

702 жителі Смолянки та Коростеня, 

191 нагороджено орденами й медалями,

355 з них віддали своє життя за свободу і незалежність.

   22 лютого 1943р. за мужність і героїзм проявлені при обороні міста Ленінграда саперу 107-го стрілецького полку 314-ї стрілецької дивізії рядовому Гончару  Павлу Івановичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

   Пишаються жителі села і подвигом іншого свого односельчанина льотчика, капітана Григорія Петровича Вікторова.

Забути подвиги наших ветеранів просто неможливо. Пам’ятаємо тих,  хто віддав життя за наше сьогодення і майбутнє!